Металеві корисні копалини

Чорні метали Завдяки наявності в межах України унікальної сировинної бази залізних і марганцевих руд вона входить до числа країн з найбільш розвинутою чорною металургією, зародження і становлення якої припадає на кінець ХІХ і початок ХХ століття.
Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України виконує важливу роль в народному господарстві, забезпечуючи приблизно 27 % загального обсягу промислового виробництва країни, до 10 % податкових відрахувань до бюджету і більше 40 % валютних надходжень: у 2007 р. експорт продукції ГМК (руди, концентрати, чорні та кольорові метали і вироби з них) склав 21 751 млн дол. або 83,6 % від загального обсягу експорту мінерально-сировинної продукції і 43,3 % від усього експорту України. Внесок ГМК у ВВП України складає приблизно 25 %.
ГМК об'єднує 365 підприємств і організацій всіх форм власності, в т. ч. 15 металургійних комбінатів і заводів, 7 трубних заводів, 10 підприємств металовиробів, 13 коксохімічних заводів, 17 заводів по випуску вогнетривів, 26 гірничорудних підприємств, 3 феросплавні заводи, 70 підприємств по випуску кольорових, рідкісних і благородних металів, а також ремонтно-будівельні організації, науково-дослідні і проектно-конструкторські інститути. За обсягами виробництва чавуну і сталі ГМК України займає 7-е місце у світі і 3-е місце серед експортерів.
Перевагою сучасної чорної металургії України є орієнтація на власну сировинну базу. Розвіданих запасів залізних і марганцевих руд достатньо, щоб забезпечити роботу гірничо-збагачувальних комбінатів країни у проектних контурах упродовж 25 – 70 років; на 85 % власним вугіллям забезпечена коксохімічна промисловість, і у значних обсягах із вітчизняної сировини виробляють вогнетриви і флюси, які використовуються в чорній металургії.
Видобуток залізних руд у 2009 р. проводили 10 шахт на глибинах 1 100 – 1 350 м та 11 кар'єрів. Крім того, два кар’єри видобували руди, які були раніше втрачені (повторна розробка). Збагачення магнетитових кварцитів за магнітною технологією здійснюють 12 збагачувальних фабрик. З частини отриманого концентрату на шести окомкувальних і чотирьох агломераційних фабриках виробляють окатиші та агломерат. Необхідна в металургійному виробництві флюсова сировина (вапняки й доломіти) видобувається на 14 кар’єрах і переробляється на дев'яти дробильно-збагачувальних фабриках.
Всього залізорудними підприємствами за 2009 р. випущено продукції: багатої товарної руди -16 000,15 тис. т, аглоруди – 3 801 тис. т, концентрату – 35 912,4 тис. т, агломерату – 644 тис. т, окатишів – 8 766,6 тис. т.
Видобуток і переробку марганцевих руд проводять у дев’яти шахтних і кар'єрних полях Нікопольського родовища, а збагачення – на чотирьох збагачувальних фабриках за гравітаційно-магнітними схемами. 
Чорна металургія, яка працює на власній природній сировині, представлена підприємствами повного і неповного металургійного циклу, трубними заводами та ін. На балансі 15-ти металургійних підприємств 48 доменних печей, 54 мартенівські, 19 конверторів, 23 електросталеплавильні печі, два цехи електрошлакового переплаву, дев’ять машин безперервного лиття і до 100 прокатних станів різного призначення. Українська чорна та кольорова металургія за сумою діючих потужностей посідає п’яте місце у світі (після США, Японії, Китаю та Росії).

Кольорові та легуючі метали На основі комплексу кольорових та легуючих металів (алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель, олово, титан, молібден, вольфрам, ванадій, кобальт) в Україні створена надійна та потужна мінерально-сировинна база титану, яка базується на унікальних великих родовищах розсипних і корінних руд. Їх видобуток і переробку проводить Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (Дніпропетровська обл.), Іршанський гірничо-металургійний комбінат ЗАТ "Кримський титан" (Житомирська обл.), казенне підприємство “Запорізький титаномагнієвий комбінат”. На Побужжі в невеликому обсязі проводиться видобування силікатних нікелевих (з кобальтом) руд, які повністю перероблялись у феронікель на Побузькому феронікелевому заводі. Решта сировини і продукції для досить розвинутої кольорової металургії постачалась з інших республік колишнього Союзу чи імпортувалась із-за кордону.
За рахунок імпортних бокситів з Африки, Латинської Америки, Австралії діє найбільше в Європі АТ “Миколаївський глиноземний завод”, що забезпечує глиноземом АТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” і алюмінієві заводи Росії. На привізній сировині, а також брухті і відходах працюють АТ “Артемівський завод з обробки кольорових металів” (Донецька обл.), АТ “Укрцинк” і ЗАТ “Свинець” (м. Костянтинівка Донецької обл.), АТ “Чисті метали” (м. Світловодськ Кіровоградської обл.) та ін. Кольорова металургія України нараховує 52 підприємства різних форм власності, залучаючи підприємства з видобутку та переробки рідкісних металів – цирконію, гафнію, германію та інших. Програмою розвитку ГМК України на період до 2010 р. передбачено розширення його потужності і зростання потреб у сировині та продукції.
Для забезпечення діючих підприємств кольорової металургії необхідною сировиною прийнято низку галузевих програм: “Алюміній України”, “Мідь України”, “Титан України” та інші, де разом із загальнодержавними програмами МСБ і ГМК передбачено заходи, які допомагають задовольнити прогнозні потреби в мінерально-сировинній продукції в запланованих обсягах. До цих заходів зараховано і розвиток власної МСБ, зокрема і з нетрадиційних видів корисних копалин (алюмінієвої сировини, міді, молібдену, свинцю, цинку та ін.), що допоможе певною мірою зменшити залежність кольорової металургії від імпорту.
Зокрема, проводяться роботи з удосконалення і нарощування МСБ нікелевих руд. На родовищах силікатних нікелевих (з кобальтом) руд у Середньому Наддністров'ї, що традиційно експлуатуються, вивчаються нові ділянки, які є легкими для засвоєння. Одночасно вивчається практична цінність Прутівського родовища з сульфідним нікелем і міддю.
Для зміцнення титанової галузі та утворення надійних запасів високоякісних руд підготовлені для промислового засвоєння Злобицьке та Валки-Гацьківське розсипні родовища в Іршанському рудному районі; завершуються ГРР на Тростянецькому (Житомирська обл.) і Тарасівському (Київська обл.) родовищах. Великі перспективи пов'язують із корінними родовищами титан-апатитових руд і передусім унікального за запасами Стремигородського родовища.
В алюмінієвій промисловості для остаточного вирішення питання щодо промислового значення Високопільського родовища високозалізистих бокситів із загальними ресурсами 72 млн т передбачено геологічне довивчення та оцінка промислових запасів. Передбачається також детальна розвідка Біганського родовища комплексних алуніт-барит-золото-поліметалевих руд у Закарпатті, на основі якого (з урахуванням сусіднього Берегівського родовища) можливе утворення потужного комбінату з безвідходною технологією, зокрема і з отримання глинозему з алунітів. Досі вирішується питання щодо можливості отримання глинозему з нефелінових сієнітів Приазов’я і, насамперед, під час освоєння рідкіснометалевого Мазурівського родовища.
У плані забезпечення свинцево-цинкової промисловості власною сировиною поряд з вивченням згаданого вище комплексного Біганського родовища, а також Мужіївського родовища, що вже експлуатується, проводяться пошуково-оцінювальні роботи і складання ТЕО промислового значення і доцільності розвідки Біляївського родовища поліметалевих руд у Харківській обл.
У мідній промисловості останнім часом значні перспективи утворення вітчизняної МСБ визначилися на Волині, де виявлені та досліджуються прояви самородної міді. Найперспективнішим є Турсько-Луговське рудне поле, в межах якого кілька ділянок (Жиричі, Рафалівська) вже розглядаються як потенційні родовища. Плануються пошуково-оцінювальні роботи на рудопроявах мідистих пісковиків у Бахмутській котловині Донбасу та технологічні дослідження мідно-нікелевих сульфідних руд Прутівського родовища на ПЗ УЩ (Житомирська обл.).
Реальним є утворення власної МСБ молібдену. На ПЗ УЩ досліджуються перспективні рудопрояви, що виявлені у гранітах Устинівського масиву (Вербівське, Високе та ін.), а в Середньому Придніпров’ї на флангах Сергіївського родовища золота відкрито Східносергіївський рудопрояв молібдену, перспективи якого оцінюються дуже високо.
Забезпечення металургійного комплексу ванадієвою сировиною можливе шляхом видобутку її з комплексних (Sr-V-TR) руд Жовторічанського родовища (Дніпропетровська обл.), а також через переробку відходів глиноземного виробництва Миколаївського глиноземного заводу (“червоні шлами») і золошлаків ТЕС, які спалюють мазут. Обговорюється можливість застосування вже апробованої технології добування ванадію з ільменітових розсипів Іршанської групи родовищ.
Менш перспективною поки що залишається утворення МСБ вольфраму та олова.
Таким чином, складна ситуація, що склалася після розпаду СРСР, із забезпеченням кольорової металургії України необхідними сировиною і продукцією, значною мірою може бути полегшена, а в окремих випадках кардинально вирішена внаслідок освоєння власних корисних копалин. Для цього необхідне всебічне і кваліфіковане вивчення тієї чи іншої проблеми, а її позитивне розв'язання можливе в разі фінансування запланованих робіт у визначеному обсязі.
Діючі в Україні підприємства з випуску кольорових металів і виробів з них частково задовольняють внутрішні потреби країни і створюють певний експортний потенціал (в основному це алюміній, мідь, титан і низка інших металів і виробів).
Відповідно до урядової програми розвитку і реформування гірничо-металургійного комплексу України по кольорових металах намічається в період до 2011 р. збільшити випуск титанової губки до 12 тис. т, алюмінієвого прокату – 26 тис. т, міді, її сплавів і катанки – до 80 тис. т і вторинного алюмінію – до 120 тис. т/рік. Виробництво первинного алюмінію залишається на існуючому рівні. Внутрішній товарообіг України по основній групі кольорових металів (алюміній, свинець, цинк, олово, мідь і нікель) у 2007 р. за даними Держкомстату склав 109 526 т на суму 1 695,5 млн грн.

Благородні метали та алмази Благородні метали – золото, срібло, платина і платиноїди (паладій, родій, осмій, іридій, рутеній) та алмази – є відносно “новими” видами корисних копалин в Україні. Цілеспрямоване виявлення ресурсів золота почалося на початку 60-х років минулого століття, але з обмеженими витратами на геологорозвідувальні роботи.
Срібло, в основному, як супутній компонент у поліметалевих та інших комплексних рудах не привертало особливої уваги.
Метали платинової групи (МПГ) у рудах кольорових металів і хрому почали вивчатись лише з 80-х років. На результатах робіт позначилась недосконалість лабораторно-аналітичної бази щодо благородних металів як “нетрадиційних” для України корисних копалин.
За результатами пошукових і розвідувальних робіт, проведених в 90-х роках минулого сторіччя, корінним чином змінилося уявлення про перспективність території України на благородні метали.
На цей час щодо золота і срібла виділено три крупні металогенічні провінції: Карпатсько-Добруджинсько-Кримська, Дніпровсько-Донецька і Українського щита, в яких встановлені крупні по запасах родовища.
Значно зросли перспективи попутного витягання металів платинової групи (МПГ) з комплексних родовищ мідно-нікелевих руд і самородної міді УЩ.
Численні знахідки дрібних алмазів у розсипах і корі вивітрювання, а також виявлення щодо крупних уламків ювелірних алмазів у корінних породах кімберліту і лампроїтового типу, які встановлені в межах Волино-Подільської плити, Приазовському масиві і центральній частині УЩ також свідчать про реальну можливість відкриття промислових об'єктів. 
На українському ринку благородних металів приблизно 85 – 90 % доводиться на золото, до 10 % займає срібло, інше – платина і паладій.

Рідкісні та рідкісноземельні метали Особливості геологічної будови України зумовили широкий розвиток природних концентрацій рідкісних металів на її території. Однак родовища і перспективні рудопрояви провідних рідкіснометалевих рудних формацій локалізуються в межах двох металогенічних провінцій Українського щита (берилій, літій, тантал, ніобій, рідкісноземельні метали, цирконій, гафній) і Донбасу (германій, ртуть, літій). 
З великої кількості рідкісних металів Україна виробляє у формі концентратів і кінцевих продуктів цирконій, гафній, ртуть, германій (з власної мінеральної сировини), тантал, ніобій, рідкісноземельні метали (з привезених концентратів). Більшість інших рідкісних металів, переважно у формі виробів, надходила з інших республік колишнього СРСР. 
До підприємств рідкісноземельної підгалузі належать Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК), що випускає гафній, цирконієві сплави та ін., виробниче об’єднання “Придніпровський хімічний завод” (ПХЗ), що виробляє гафній, цирконій та різноманітні сплави рідкісних металів, та Микитівський ртутний комбінат, який має повний цикл виробництва: від видобутку руди до готової продукції. Але Микитівський комбінат зупинив свою діяльність через нерентабельність. Баланс споживання рідкіснометалевої продукції підприємствами України у 2000 р. (відомості за пізніші роки не публікуються) і потреби в ній на 2010 р. наведено нижче.

Потреби України в рідкісних металах, т

Задоволення внутрішніх потреб щодо згаданих рідкісних металів і сплавів за рахунок власної МСБ можливе тільки для цирконію, гафнію, германію і скандію.
Є реальною перспектива утворення МСБ літію, танталу, ніобію, берилію, рідкісноземельних металів та ітрію. Ресурсна база для цього є: з усіх цих металів виявлено перспективні рудопрояви та родовища, і певна їх кількість вже підготовлена до експлуатації чи знаходиться на стадії розвідки. Складність проблеми у відсутності необхідних коштів. Реальне, хоча б часткове, розв'язання проблеми може здійснитися шляхом залучення позадержавних інвестицій, зокрема закордонних.